ЗАПАРУВА́ТИ, ує, док. Почати парувати, виділяти пару. Самовар спершу шипів, потім запарував і заклекотів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 45); Стояли перші дні березня. Впали перші дощі, і земля запарувала, повітря наповнилося запахом весни (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 186); На столі запарував борщ і з’явилася пляшка з густою вишнівкою (Олесь Донченко, VI, 1957, 230); * Образно. Сутеніло. Дніпро запарував прозорим туманом (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 196).
ЗАПАРУВАТИ
Тлумачення слова