ЗАПАРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАПАРИТИСЯ, рюся, ришся, док.
1. Набувати певних якостей внаслідок запарювання.
2. перен., розм. Втомлюватися, роблячи що-небудь, займаючись чимось. Кифір [навчаючись грамоти] запарився, загнався, як кінь на грязькій дорозі, погубив, що знав, сплутав усе на світі (Володимир Бабляк, Вшпн. сад, 1960, 115);
// Не встигати, не справлятися з роботою. — В четвер виїжджає наша бригада в Юрківську МТС, допомогти їм треба, запарилися вони з ремонтом (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 54).
3. тільки недок. Пас. до запарювати 1—3. На всіх чотирьох фермах обладнали соломорізки, коренерізки, дріжджувальні установки.. Тепер усі корми подрібнюються, запарюються і здобрюються (Радянська Україна, 20.I 1963, 2).
4. тільки док., діал. Почати парувати. Як розігрілось, зашипіло, Запарилось, заклекотіло (Іван Котляревський, I, 1952, 155).