ЗАПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до запаморочливий. Ганна Сильвестрівна поралася біля своєї газової плитки, запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники (Іван Сенченко, Опов., 1959, 46); Фіалку, барвінок і сон ніхто ніколи не сіяв і не садив — вони виросли самі. І вони пахли над усе і запаморочливо — землею, прілим торішнім листям і сонячним теплом (Юрій Смолич, II, 1958, 11); Знову і знову з хвилюванням, не меншим, як і першого разу, переживав [Павлуша] запаморочливо приємні події (Андрій Головко, II, 1957, 377).
ЗАПАМОРОЧЛИВО
Тлумачення слова