ЗАПА́ЛКА, и, жін.
1. заст. Сірник. Чи нема у вас запалки? Нічим люльки запалити (Словник Грінченка); То солі нам тра купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок, чи там ще чого, а то таки й хліба нестане, та вже й по грошах… (Леся Українка, III, 1952, 643).
2. військ., розм. Те саме, що Запалювальна бомба (див. запалювальний). — Він [літак] запалки скидає! (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 401).