ЗАПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, док., перех., розм.
1. Забруднити що-небудь чимсь.
2. перен. Очорнити, заплямувати кого-небудь, покрити неславою. Лихий чоловік — як хвороба: усе запакостить (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 151); — Ні, Семеновичу, не остижу ніколи твоєї слави, не запакощу твоєї сім’ї й роду! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 462).