ЗАОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заохотити. Заохочена пильною увагою слухачів, пустилась [Прохіра] оповідати про родинні відносини тих панів, яким продавала молоко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); Син тим часом став розпитувати про життя, і батько, заохочений його цікавістю, незабаром гомонів уже про те, що найдошкульніше його пече (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 6).
ЗАОХОЧЕНИЙ
Тлумачення слова