ЗАО́ЧНИК, а, чол. Той, хто заочно вчиться в навчальному закладі. Коли я повернувся з сесії заочників, районна учительська конференція вже закінчилась (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 9); Скориставшись з канікул, заочників розмістили в студентських гуртожитках (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 246).
ЗАОЧНИК
Тлумачення слова