ЗАНИ́ШПОРИТИ, рю, риш, док., розм. Почати нишпорити. Тільки що Пріська взяла шматок ковбаси і намірялася їсти, як коло дверей щось занишпорило (Панас Мирний, III, 1954, 35); Нарешті двері випустили чорного кучерявого хлопця, який вийшов, примружив короткозорі очі і занишпорив ними по залу, когось розшукуючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 60).
ЗАНИШПОРИТИ
Тлумачення слова