ЗАНО́ЗА, и, жін. Дерев’яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма, щоб віл не випрягався. Задумали чумаки в дорогу, Покупили собі вози нові, Поробили ярма кленові, Поробили занози дубові, Покупили воли полові (Павло Чубинський, V, 1874, 1028); Погонич повиймав занози з ярем і налигані воли пішли пастися (Борис Грінченко, II, 1963, 61); Битим шляхом рипів віз. Сірі воли одмахувались од мух і брязкотіли занозами (Андрій Головко, I, 1957, 140).
ЗАНОЗА
Тлумачення слова