ЗАНОСИТИСЯ

ЗАНО́СИТИСЯ, ошуся, осишся, недок., ЗАНЕСТИ́СЯ, суся, сешся, док.

1. Підніматися високо вгору. Верби розрослися, розкинулися напрочуд; інші попустили віти по самісінькій землі та стелилися, інші звели гілля догори та в височінь занеслися (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 161);  * Образно. Заносячись думками в безвість, рвав Саливоп за мотузки, розгойдував ногою дошку, прив’язану товстою вірьовкою до підстаршого.. дзвона (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 377).

2. перен., розм. Чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. — Не заносся, моя пані! То мене так мир шанує, Через мене й ти у шані! (Іван Манжура, Тв., 1955, 262); Не можна сказати, щоб Остап дуже заносився. Він тільки став малоговіркий (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 339); Він [писар] дуже вже розібрався, занісся вгору і вважав на себе не менше, як на якогось горобцівського губернатора (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 157).

3. тільки недок., на що, безос., діал. За якимись ознаками, прикметами бути близьким, наближатися, насуватися (про явища природи або події). Час був непевний, заносилося на велику війну, мов на бурю (Осип Маковей, Вибр., 1956, 409); Що би-то була дала пані Шумінська, коли б Ольга закохалася, як її старша сестра, але на це навіть не заносилося (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 12); Заноситься на дощ.

4. чим, діал. Харчуватися; підкріплятися. Що від людей за роботу дістанемо, тим і заносимося (Іван Франко, I, 1955, 370); — Така біда, пані, що нема раз чим занестись. Заробітків нема (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 55).

5. тільки недок. Пас. до заносити 1—5. Надворі затягнулося небо хмарами, і вітер шелестів опалим з дерев листям, що заносилося аж на грядки в зільник під наші вікна (Ольга Кобилянська, III, 1956, 60); Неспокійне, тривожне тесе господарство, і за все ти відповідаєш — починаючи від складної роботи КП та станцій радіолокатора і кінчаючи яким-небудь білим величезним — двісті на двісті метрів — хрестом, викладеним десь у кучугурах, який треба вчасно побілувати вапном, бо він швидко линяє, заноситься піском та курявою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294); До списків виборців заносяться всі громадяни, які мають виборче право і проживають (постійно або тимчасово) на час складання списків на території даної Ради, які досягли до дня виборів 18 років (Положення про вибори до ВР УРСР, 1946, 4).