ЗАНО́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заносити 1.
2. у знач. прикм. Брудний, несвіжий. Комірчик на шиї та рукавички були побгані, нечисті, неначе вона наділа на себе якесь чорне заношене плаття (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 323); Літом вона ходила у ватнику, зимою — в .. досить заношеному кожусі (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 328).