ЗАНЕВОЛЕНИЙ

ЗАНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до заневолити. За широкими морями, за лісами дрімучими.. був колись веселий край, розкішний і багатий, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга — царська (Степан Васильченко, II, 1959, 345);  * Образно. У злобне гарчання заневоленого ефіру вривались недоречні мелодії пеленгів, люті вигуки атакуючих, заклики, накази (Олександр Довженко, I, 1958, 281).