ЗАМИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАМ’ЯТИСЯ, мнуся, мнешся, док.
1. Відчувати збентеження, нерішучість і т. ін.; ніяковіти. — Кажу, що у мене грошей нема, а Яків десь на роботі. Як прийде, з ним побалакаєте.. — Та ні, не те… — заминаючись, почав дід (Панас Мирний, I, 1954, 290); Як не той став хлопець, оставшись з панянками; зам’явся зараз, закахикався (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 85); Командир загону прискіпався до Яреська: — Ти їх [бійців] відпускав? — Яресько, на мить зам’явшись, відповів, що — так, відпускав (Олесь Гончар, II, 1959, 72);
// Переривати мову, замовкати на якийсь час від збентеження, нерішучості, ніяковості і т. ін. — Я, — зам’ялась Неля, час від часу позираючи на сестру, наче міркуючи, наскільки можна відкрити перед нею своє серце, — я… не знаю, як бути… (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 428); — Вся справа в організації праці, — відповів Лінке, — і ще… — Тут він трохи зам’явся, не знаючи, як пояснити свою думку товаришеві (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 216).
2. тільки недок. Пас. до заминати 1.