ЗАМИЛУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. без додатка, ким. чим, рідко на кого—що і з кого—чого. Милуючись, захоплено задивитися на кого-, що-небудь. Ви так задивилися на все те [красу краєвиду], так замилувалися, що незчулися, як і ваші очі закрились, як тихе забуття почало колихати вашу голову (Панас Мирний, IV, 1955, 319); Оленка непомітно стала на порозі, притулилася до одвірка, замилувалася Роксаною (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 349); Не можна не замилуватися красою будинків Праги (Максим Рильський, III, 1956, 313); Валентин Модестович не міг не розсміятися. — Подумаєш, який Нарцис! — пролунав ззаду насмішкуватий голос. — Так замилувався на себе… (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 11).
2. Полюбити що-небудь, виявити велику схильність, пристрасть до чогось.