ЗАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до замикати 1. В огородах, садках і полях, ба навіть у погано замиканих бойківських хатах ніщо не було певне перед їх хапущими пальцями (Іван Франко, III, 1950, 44);
// замикано, безос. присудк. сл. Ну, Рустем — той не швидко поверне з роботи, бо кав’ярню замикано пізно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 436).
ЗАМИКАНИЙ
Тлумачення слова