ЗАМУ́ЖНІЙ, я, є, розм. Те саме, що заміжній. З чотирьох доньок була лиш найстарша і Ірина замужня (Ольга Кобилянська, I, 1956, 97);
// у знач. ім. замужня, ньої, жін. Одружена жінка. — Чи то всі дівчата, чи замужні? — питала одна варшав’янка (Леся Українка, III, 1952, 674).
ЗАМУЖНІЙ
Тлумачення слова