ЗАМУРЗАНИЙ

ЗАМУ́РЗАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до замурзати і замурзатися. Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки та носять до бочки, а весела, замурзана солодким соком дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Підійшов хлопчина років тринадцяти, …він тримав у замурзаних землею руках якусь в’ялу стеблинку, очі його променіли, мов діаманти (Юрій Яновський, II, 1954, 116);
//  замурзано, безос. присудк. сл. Майстер поліції виглядає насправді жалюгідно.. Мундир замурзано в сажу, волосся скуйовджене й обсмалене, рукав відірвано, штанина пожмакана… (Юрій Яновський, IV, 1959, 237).