ЗАМУРМОТАТИ, очу, очеш і ЗАМУРМОТІТИ, очу, отиш, док., перех. і неперех. Почати мурмотати, тихо, невиразно говорити. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали (Іван Котляревський, I, 1952, 71); — Бурчить… бурчить… — повторила стара попадя, встала, перейшла, постукуючи, хату, сіла на другий стілець і замурмотіла собі щось під ніс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 319); Селяни злякано поточилися назад. — Нехай господь боронить і милує! — замурмотіли вони (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 18).
ЗАМУРМОТАТИ
Тлумачення слова