ЗАМУРКОТАТИ, очу, очеш і ЗАМУРКОТІТИ, очу, отиш, док., перех. і неперех. Підсил. до замуркати. З якогось закапелка виліз кіт, ткнувся Лаврінові в коліна і, розніжений теплом і запахом м’яса, голосно замуркотів (Олесь Донченко, III, 1956, 126); Гриць замуркотів щось під носом, а потому вхопився обома чорними, костистими руками за голову (Лесь Мартович, Тв., 1954, 61); * Образно. Назустріч прибулим вибіг срібний потічок і кошеням замуркотав під ногами (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 12).
ЗАМУРКОТАТИ
Тлумачення слова