ЗАМУРЧАТИ, чу, чиш, док. перех. і неперех.
1. Почати мурчати (про котів і т. ін.)
2. перех. Забурмотати що-небудь нерозбірливе (про людей). — Якове! Якове! — тихо молила вона його. — Устань, мій голубе! .. — Яків замурчав і поворушився (Панас Мирний, I, 1954, 209).