ЗАМУ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до замулити 1. На улоговині замуленого дощами кювету авто підскочило (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 137).
2. у знач. прикм. Який замулився. Перейняв.. тонку науку, Як на живця ловити хижу щуку, Як з темного, замуленого дна Виводити зеленого лина (Максим Рильський, II, 1956, 62).