ЗАМУГИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.
1. Почати мугикати, стиха, невиразно наспівувати. Дід знов заходився стругати, і сам незчувся, як замугикав старечим голосом якоїсь пісні (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 212); Михайло замугикав свою улюблену пісню (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 161).
2. Почати вимовляти «гм», «мг» і т. ін. Петро Григорович багатозначно замугикав від задоволення і переможно глянув на Тарновського (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 175).