ЗАМУ́ДРИЙ, а, е, розм., ірон. Який вважає себе розумнішим, ніж є насправді;
// у знач. ім. замудрий, рого, чол. Людина, яка вважає себе розумнішою, ніж б насправді. Коли Косован не дасть їй спокою, доведеться йому трохи нагадати ті часи, коли Лук’янові хлопці отаких замудрих дрючками навчали (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 64).
ЗАМУДРИЙ
Тлумачення слова