ЗАМО́ЖНЕНЬКИЙ, а, е. Досить заможний. Старі були собі заможненькі хазяїни і, як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки (Олекса Стороженко, I, 1957, 43); Часто горіли тоді не одні економії; а, бува й дядько заможненький — дивишся, все наче гаразд, а він тобі до бога димом пішов!.. (Григорій Косинка, Новели, 1962, 31).
ЗАМОЖНЕНЬКИЙ
Тлумачення слова