ЗАМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замовити 1,2. — Шкода, що ми не можемо поїхати разом з нею до міста. У мене й коні замовлені (Леся Українка, III, 1952, 575); На пристані вони взяли замовлену з учорашнього дня невелику шлюпку (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 107); — Будуть унуки — теж повмирають, а мій ліс усе стоятиме… — Тобто він замовлений, до страшного суду стоятиме? (Любов Яновська, I, 1959, 347);
// замовлено, безос. присудк. сл. Вінок уже замовлено, і гроші на нього помалу збираються (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 166).
ЗАМОВЛЕНИЙ
Тлумачення слова