ЗАМО́ВЧАТИ див. замовчувати.
ЗАМОВЧА́ТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що замовкнути 1. Настя замовкла. Замовчав і Яків. Дітвора собі притихла (Панас Мирний, IV, 1955, 92); Трясило глянув і одразу померк очима й замовчав… (Володимир Сосюра, I, 1957, 391).