ЗАМОТАТИ 1 див. замотувати.
ЗАМОТАТИ 2, аю, аєш, док., чим. Почати мотати чим-небудь, рухати з боку на бік, згори вниз. — Бодай той подавивсь, хто таку мудрацію мені втяв!.. — замотав руками наш Пістряк (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 163); Люди обжались. Заскрипіли вози, замотали головами круторогі, здержуючи з гори високі, мов хати, хури, наладновані золотими снопами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 119); — Що ти говориш, дитино! — захвилювалася мати, злякано замотала головою, щоб Гнат не гнівив батька (Михайло Стельмах, II, 1962, 344).