ЗАМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замостити. На замощеній каменем пристані стояв чоловік із великим букетом квітів (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 150); Заробітку шукавши по Москві, сновигав Омелько по замощених колодами та дошками столичних вулицях (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 523).
ЗАМОЩЕНИЙ
Тлумачення слова