ЗА́МОРОЗЬ, і, жін., розм., рідко.
1. Те саме, що паморозь. Ми зранку, Ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (Іван Франко, X, 1954, 336); Ранками аж біло ставало від заморозі (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 41);
// Сніг, що з’являється на віконному склі під час сильних морозів. Дивиться в поле [Палажка], через царину, прохухавши заморозь на склі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 167).
2. Те саме, що заморозок. Легенька заморозь бадьорила людей (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 100).