ЗАМОЛОТИ, мелю, мелеш, док.
1. Почати молоти, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно. Млин замолов (Словник Грінченка).
2. чим, розм. Почати махати. Собача замололо хвостиком, підбігло й почало тертися коло ніг (Степан Васильченко, I, 1959, 341); Гнідко, вивернувшись на траві, наміряється перекинутись; хитнеться з боку на спину, підніме ноги вгору, замеле ними та й упаде на бік (Панас Мирний, IV, 1955, 318).
3. перев. у сполуч. із сл. язиком, зневажл. Почати швидко говорити про що-небудь, не варте уваги. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! — замолов язиком Юруш (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); [Семен:] Ну, замолов [Іван] І Починай-бо пісні! (Марко Кропивницький, I, 1958, 80).