ЗАМОГИ́ЛЬНИЙ, а, е. Глухий, похмурий (про голос). Редактор надувся і замогильним голосом запевняв мене, що цензор викине конче статтю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 179); — Стала водокачка, — замогильним голосом повідомив з ходу Мазуркевич (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 411).
ЗАМОГИЛЬНИЙ
Тлумачення слова