ЗА́МІШКА, и, жін.
1. Рідка страва з борошна, запареного окропом і звареного. Тітка варили замішку в кукурудзяного борошна (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 86).
2. с. г. Напіврідка суміш різних кормів для годування худоби.
ЗАМІ́ШКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що замішання 2. Замішка зробилась (Словник Грінченка).
2. Перешкода, перепона; затримка. [Семен Іванович:] Ти нас і поблагослови, як дітей своїх. Тепер ні в чім не буде замішки (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 356); — Твоя, сину, покійна баба правду казала: «пішки — не буде замішки»… (Остап Вишня, I, 1956, 182).