ЗАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замішати. Єдиними ліками була земля, її, чорну, рахманну, козаки брали з-під ніг і, замішану на слині, прикладали до ран (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 408); — Про той заколот на ярмарку, що колись зчинився за панщини, не чули?.. Там була замішана наша бабуся… Через неї і зчинилося все теє (Степан Васильченко, II, 1959, 328).
ЗАМІШАНИЙ
Тлумачення слова