ЗАМІ́РЯТИ див. заміря́ти 1.
ЗАМІРЯ́ТИ 1, яю, яєш і ЗАМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМІ́РИТИ і ЗАМІ́РЯТИ, рю, риш, док., перех., спец. Те саме, що вимірювати 1. Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 407); Берем з глибини вапняків породи, Рельєф заміряєм, вивчаєм ґрунти… (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 79); Від заводу Генріх знову пішов на луки замірити площу скошеного сіна (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 75); — Захворіла, чи що? — Ні. Я здорова. — То, може, тебе зобидив хто? Ділянку невірно заміряли в артілі чи трудодень неправильно записали? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 159); Юрко закачав рукави, упевнено підійшов до трактора. Заміряв пальне, перевірив електрообладнання, оглянув свічі (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 82).
ЗАМІРЯ́ТИ 2, яю, яєш, недок., рідко. Те саме, що замірятися2 3. Пріська жила собі на другому краю села і не відала, що Грицько заміряв (Панас Мирний, III, 1954, 59); Сподіваюся, що мені не прийдеться по Вас брати спадків, бо Ви самі будете в силі покінчити те, що заміряєте (Леся Українка, V, 1956, 353).