ЗАМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замінувати. Всі шляхи з висоти Були заміновані (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 161);
// заміновано, безос. присудк. сл. Міст охороняли протитанкові гармати й зенітні, було його заміновано (Юрій Яновський, II, 1954, 99).
ЗАМІНОВАНИЙ
Тлумачення слова