ЗА́МЕТЬ, і, жін., діал.
1. Замет. Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні, заметі страшенні (Іван Франко, III, 1950, 292).
2. Заметіль. Хай свище заметь, без тепла і хліба.., Він [Устим] до людей було вночі придиба, Зогріється і каші попоїсть (Андрій Малишко, II, 1948, 16).