ЗАМЕТІЛЬ

ЗАМЕТІ́ЛЬ, і, жін. Сильний вітер із снігом; хуртовина. Від самої землі, здавалось, до хмар бушувала й крутила заметіль (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 8); Мало не всю ніч мела перша густа заметіль. Вітрець.. гнав поперед себе дрібний, сухий сніг (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 174);  * Образно. Буде ще .. простір лиману, і вітер попутний, і біла заметіль чайок над головою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 340).