ЗАМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замести. В садку як слід прибрано — стежки заметені, родюче дерево обмазане й попідрізуване (Панас Мирний, IV, 1955, 327); Зимою — все було пустиня, заметена снігом (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 219);
// заметено, безос. присудк. сл. В хаті Орися, дарма, що тільки восьмий пішов, справжня паніматка: заметено в хаті, припічок, видно, учора помазала (Андрій Головко, II, 1957, 241).
ЗАМЕТЕНИЙ
Тлумачення слова