ЗАМЕ́РЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до замерти. Згадаю я довгії, зимнії ночі, І сміх твій веселий, і яснії очі, І серце замерле немов ожива (Іван Манжура, Тв., 1955, 53); Для чого, блазню, зняв ти мову, Таку безглузду та дурну, Замерлі тіні кличеш знову, Мене зворушуєш зі сну? (Павло Грабовський, I, 1959, 525);
// перен. На якому припинилися дія, рух, життя. — О прийди, — ми казали, — богине ясна! І нехай уже край наш недолі не зна; Хай заквітне життя на замерлому полі, — Поведи нас до кращої долі (Володимир Самійленко, I, 1958, 142).
ЗАМЕРЛИЙ
Тлумачення слова