ЗАМАЗУ́РА, и, чол. і жін., розм. Брудна, неохайна людина (звичайно про дітей). [Гайна:] Ну, ходімо до татка? Ах ти, замазура!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 38); З-за паркана вибігла немолода жінка, кинулась до замазури: — Боже мій! Як же ти замурвався та обідрався! По парканах, видно, лазив (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 320).
ЗАМАЗУРА
Тлумачення слова