ЗАМА́ШКА, и, жін., розм. Звичка, нахил до чого-небудь. Без жалю, немилосердно він катував лихую замашку до крадіжки (Панас Мирний, III, 1954, 387); Гарна дівка, тільки в неї Ледарські замашки (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 117); Хлопець і сам пробував орудувати нею [ґирлиґою], переймаючи чабанські замашки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 158).
ЗАМАШКА
Тлумачення слова