ЗАМАЯЧИТИ 1, ячу, ячиш і ЗАМАЯЧІТИ, ію, ієш, док. Почати маячити; завиднітися. Он щось замаячило біля хвіртки (Панас Мирний, IV, 1955, 62); От як стала зоря трохи Золотити шлях широкий, Замаячили і гори (Іван Манжура, Тв., 1955, 189); За півгодини яких спереду замаячили вітряки (Андрій Головко, I, 1957, 100); З-за дерев замаячіли людські постаті (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 554).
ЗАМАЯЧИТИ 2, ячу, ячиш, док. Почати марити (про хворого).