ЗАЛИ́ВА, и, жін., діал.
1. Злива. Небо прояснилось; легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 144).
2. Потік, що утворився внаслідок зливи;
// Взагалі простір, покритий водою. Тільки невеличка горстка найсильніших — п’ять їх було, — окруживши Максима, держалася ще просто, мов шпиль скали серед розгуканої заливи (Іван Франко, VI, 1951, 87).
3. перен. Велика кількість, маса кого-, чого-небудь. Післанці з угро-руських громад сказали: — Чули ми, що монгольська залива йде в угорську країну (Іван Франко, VI, 1951, 55).