ЗАЛИСНІТИ, іє, док.
1. Почати лисніти. Залисніли вимиті [дощем] черепичні й шиферні дахи (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 67); Блискучі плуги врізались у вогкий чорнозем, і враз залисніла проти сходу свіжа скиба (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 358);
// Стати лискучим. В Максима обличчя в темних глибоких зморшках, чоло пошерхло й залисніло, борода — як запущений ліс (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 3).
2. Виділитися своєю лискучою поверхнею, своїм блиском. Коли дивляться вони, перед ними знов залисніло озеро (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291).