ЗАЛИШЕНИЙ

ЗАЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залишити. З’являється молодий чукча, залишений нами десь далеко в сніжних рівнинах (Олександр Довженко, I, 1958, 126); Десь після опівночі, коли партизани заходили в це майже залишене людьми село, зимовий спокій насурмився важкими хмарами (Іван Ле, Право.., 1957, 203);
//  залишено, безос. присудк. сл. Їздових при транспортах залишено було якнайменше — одного на кілька підвід (Олесь Гончар, III, 1959, 95).