ЗАЛИГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛИГАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Надівати вірьовку на роги корові або волові. — Продавай к лихій годині ялівок та купуй таких, щоб телилися.. Залигуй корів та веди в район, — гарячився Кузь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 131).
2. тільки док., перен., розм. Позбавити кого-небудь волі. Правда, піщани були ще вільні. Та що з того, коли приходилось дожидати, що от-от і їх залигають… (Панас Мирний, I, 1949, 182); Випадково чи не випадково, стріне Надю одна мамина сваха, друга.. й услід жебонить: — Бачите, пішла… Ось вам і низенька… Ось вам і дурненька… Отакого хлопця залигала (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 31).