ЗАЛЮДНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЛЮДНЯТИ, яю, ябш, недок., ЗАЛЮДНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко.
1. Заповнювати людьми. * Образно. Коли дим ваметавсь над вогнем, заметалися тіні кострубатих смерек і залюднили полянку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347).
2. Заселяти людьми (будинок, місто, край і т. ін.). Полярна ніч довга, засніжені простори Чукотки такі безнадійно пустельні, що їх мимоволі залюднюєш хоч в уяві (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 235).