ЗАЛЬО́ТНИК, а, чол. Чоловік, що любить залицятися до жінок, волочитися за ними. — Там їх, зальотників, біля неї [удови] такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок, I, 1955, 217); Ничипора знали у війську як завзятого й щасливого зальотника (Іван Ле, Наливайко, 1957, 81).
ЗАЛЬОТНИК
Тлумачення слова