ЗАЛЬО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. зальотникові. Хлопці вихвалялися своїми зальотницькими перемогами, особливо Тиміш (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 16); Виплекане обличчя [папи], розкішні чорні вуса, ловеласівський зальотницький погляд (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 29).
ЗАЛЬОТНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова