ЗАЛІЗОБЕТО́Н, у, чол. Будівельний матеріал, що становить собою поєднання бетону й сталевої арматури в одній конструкції і відзначається великою міцністю. Бетон із залізним каркасом усередині, що називається залізобетоном, застосовується при будуванні заводських корпусів, тунелів, гребель, у житловому будівництві і т. д. (Хімія, 10, 1956, 140); * У порівняннях. Нам треба нервів, наче з дроту, Бажань, як залізобетон (Василь Еллан, I, 1958, 74);
// збірн., розм. Залізобетонні конструкції, деталі і т. ін.
ЗАЛІЗОБЕТОН
Тлумачення слова